Стаття 18
Права і свободи людини є природними.
Розділ II. Людина і держава
Стаття 19
Право людини на життя охороняється законом.
Стаття 20
Свобода людини є недоторканною.
Ніхто не може бути свавільно затриманий або утримуваний під вартою. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше, як на таких підставах і за такими процедурами, які встановлено законом.
Особа, затримана на місці злочину, протягом 48 годин має бути доставлена до суду, де в присутності затриманого вирішується питання про обґрунтованість затримання. Якщо суд не ухвалює постанови про арешт особи, затриманого негайно звільняють.
Стаття 21
Особа людини є недоторканною.
Гідність людини захищається законом.
Забороняється катувати людину, калічити її, принижувати її гідність, жорстоко поводитися з нею, а також встановлювати такі покарання.
Над людиною без її відома та вільної згоди не можуть проводитися наукові чи медичні досліди.
Стаття 22
Приватне життя людини є недоторканним.
Листування особи, телефонні розмови, телеграфні повідомлення та інше спілкування є недоторканними.
Інформація про приватне життя особи може збиратися лише за вмотивованим рішенням суду і лише відповідно до закону.
Закон і суд пильнують, щоб ніхто не зазнавав свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, посягання на його честь і гідність.
Стаття 23
Власність є недоторканною.
Права власності охороняються законами.
Власність може бути вилучена лише в установленому законом порядку для суспільних потреб і зі справедливим відшкодуванням.
Стаття 24
Житло людини є недоторканним.
Без згоди жителя входити до житла не дозволяється інакше, як тільки за рішенням суду або в установленому законом порядку тоді, коли необхідно гарантувати громадський порядок, затримати злочинця, врятувати життя, здоров’я чи майно людини.
Стаття 25
Людина має право мати власні переконання і вільно їх виражати.
Людині не повинні чинитися перешкоди у пошуку, одержанні та поширенні інформації та ідей.
Свобода виражати переконання, одержувати та поширювати інформацію не може обмежуватися інакше, як тільки законом, якщо це необхідно для охорони здоров’я, честі та гідності людини, приватного життя, моральності або для захисту конституційного ладу.
Свобода виражати переконання та поширювати інформацію несумісна зі злочинними діями – розпалюванням національної, расової, релігійної чи соціальної ненависті, насильства та дискримінації, наклепом і дезінформацією.
Громадянин має право в установленому законом порядку одержувати наявну в державних установах інформацію про нього.
Стаття 26
Свобода думки, віросповідання і совісті не обмежується.
Кожна людина має право вільно обирати будь-яку релігію або віросповідання і одноособово чи спільно з іншими, приватно чи публічно її сповідувати, відправляти релігійні обряди, практикувати віросповідання та навчати його.
Ніхто не може ні примушувати іншу особу, ні бути примушеним обирати чи сповідувати будь-яку релігію або віросповідання.
Свобода людини сповідувати і поширювати релігію або віросповідання не може бути обмежена інакше, як тільки законом і лише тоді, коли необхідно гарантувати громадську безпеку, громадський порядок, здоров’я і моральність людей, а також інші основні права і свободи особи.
Батьки та опікуни без обмежень піклуються про релігійне і моральне виховання дітей та підопічних відповідно до своїх переконань.
Стаття 27
Переконаннями людини, практикованою нею релігією чи віросповіданням не можуть бути виправдані злочин або невиконання законів.
Стаття 28
Здійснюючи свої права і користуючись своїми свободами, людина зобов’язана додержуватися Конституції та законів Литовської Республіки, не обмежувати прав і свобод інших людей.
Стаття 29
Перед законом, судом та іншими державними інституціями чи посадовими особами всі особи рівні.
Права людини не можуть обмежуватися і їй не можуть надаватися привілеї на підставі її статі, раси, національності, мови, походження, соціального становища, віросповідання, переконань чи поглядів.
Стаття 30
Особа, конституційні права чи свободи якої порушуються, має право звернутися до суду.
Відшкодування завданої особі матеріальної та моральної шкоди встановлюється законом.
Стаття 31
Особа вважається невинуватою, доки її винуватість не доведена в установленому законом порядку і не визнана вироком суду, що набрав законної сили.
Особа, обвинувачена у вчиненні злочину, має право на те, щоб її справу публічно і справедливо розглянув незалежний і безсторонній суд.
Забороняється примушувати давати показання проти себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів.
Покарання може призначатися чи застосовуватися лише на підставі закону.
Ніхто не може бути покараний за той самий злочин удруге.
Особі, яка підозрюється у вчиненні злочину, та обвинуваченому з моменту їх затримання або першого допиту гарантується право на захист, а також право мати адвоката.
Стаття 32
Громадянин може вільно пересуватися і обирати місце проживання в Литві, може вільно виїжджати з Литви.
Ці права не можуть обмежуватися інакше, як тільки законом і якщо це необхідно для безпеки держави, захисту здоров’я людей, а також при здійсненні правосуддя.
Не можна забороняти громадянинові повертатися до Литви.
Кожен литовець може оселитися в Литві.
Стаття 33
Громадяни мають право брати участь в управлінні своєю країною як безпосередньо, так і через демократично обраних представників, а також право на рівних умовах вступати на державну службу Литовської Республіки.
Громадянам гарантується право критикувати роботу державних установ чи посадових осіб, оскаржувати їхні рішення. Переслідування за критику забороняється.
Громадянам гарантується право на петицію, порядок здійснення якого встановлюється законом.
Стаття 34
Громадяни, яким на день виборів виповнилося 18 років, мають виборче право.
Право бути обраним встановлюється Конституцією Литовської Республіки та законами про вибори.
У виборах не беруть участі громадяни, визнані судом недієздатними.
Стаття 35
Громадянам гарантується право вільно об’єднуватися в товариства, політичні партії чи асоціації, якщо їхні цілі та діяльність не суперечать Конституції і законам.
Ніхто не може бути примушений належати до будь-якого товариства, політичної партії чи асоціації.
Заснування та діяльність політичних партій, інших політичних і громадських організацій регламентуються законом.
Стаття 36
Не можна забороняти громадянам збиратися без зброї на мирні зібрання чи перешкоджати цьому.
Це право не може обмежуватися інакше, як тільки законом і лише тоді, коли необхідно захистити безпеку держави чи суспільства, громадський порядок, здоров’я чи моральність людей або права і свободи інших осіб.
Стаття 37
Громадяни, які належать до національних спільнот, мають право плекати свою мову, культуру та звичаї.