Розділ III. Суспільство і держава

Стаття 38

Сім’я є основою суспільства і держави.

Держава охороняє сім’ю, материнство, батьківство і дитинство та опікується ними.

Шлюб укладається за вільною згодою чоловіка і жінки.

Держава реєструє шлюб, народження і смерть. Держава визнає також церковну реєстрацію шлюбу.

Права подружжя в сім’ї рівні.

Право та обов’язок батьків – виховувати своїх дітей чесними людьми і вірними громадянами, утримувати їх до повноліття.

Обов’язок дітей – шанувати батьків, опікуватися ними в старості та берегти їхню спадщину.

Стаття 39

Держава опікується сім’ями, які ростять і виховують дітей удома, у встановленому законом порядку надає їм підтримку.

Для працюючих матерів закон передбачає оплачувану відпустку до пологів і після них, сприятливі умови праці та інші пільги.

Неповнолітніх дітей захищає закон.

Стаття 40

Державні навчально-виховні заклади та навчально-виховні заклади самоврядувань є світськими. У них за бажанням батьків викладається релігія.

У встановленому законом порядку можуть засновуватися недержавні навчально-виховні заклади.

Вищим навчальним закладам надається автономія.

Держава здійснює нагляд за діяльністю навчально-виховних закладів.

Стаття 41

Для осіб до 16 років навчання є обов’язковим.

Навчання в державних загальноосвітніх, професійних школах і школах вищого ступеня та в таких школах самоврядувань є безоплатним.

Вища освіта доступна всім відповідно до здібностей кожної людини. Громадянам, які добре навчаються, у державних вищих навчальних закладах гарантується безоплатне навчання.

Стаття 42

Культура, наука і дослідження та викладання є вільними.

Держава підтримує культуру і науку, дбає про охорону пам’яток і цінностей історії, мистецтва та інших пам’яток і цінностей культури Литви.

Духовні та матеріальні інтереси автора, пов’язані з науковою, технічною, культурною і мистецькою творчістю, охороняє та захищає закон.

Стаття 43

Держава визнає традиційні в Литві церкви та релігійні організації, а інші церкви та релігійні організації – якщо вони мають підтримку в суспільстві та їхнє вчення й обряди не суперечать законові та моралі.

Визнані державою церкви та інші релігійні організації мають права юридичної особи.

Церкви та релігійні організації вільно проповідують своє вчення, відправляють свої обряди, мають молитовні будинки, благодійні установи та школи для підготовки священнослужителів.

Церкви та релігійні організації вільно діють відповідно до своїх канонів і статутів.

Становище церков та інших релігійних організацій у державі визначається угодою або законом.

Проповідування вчення церквами та релігійними організаціями, інша релігійна діяльність, а також молитовні будинки не можуть використовуватися для того, що суперечить Конституції та законам.

У Литві немає державної релігії.

Стаття 44

Цензура масової інформації забороняється.

Держава, політичні партії, політичні та громадські організації, інші інституції чи особи не можуть монополізувати засоби масової інформації.

Стаття 45

Національні громади громадян самостійно порядкують справами своєї національної культури, освітою, благодійністю, взаємодопомогою.

Національним громадам держава надає підтримку.