Сейм складається з представників Народу – 141 члена Сейму, які обираються на чотири роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням.
Сейм вважається обраним, коли обрано не менше ніж 3/5 членів Сейму.
Порядок обрання членів Сейму встановлює закон.
Членом Сейму може бути обраний громадянин Литовської Республіки, який не пов’язаний присягою чи зобов’язанням з іноземною державою і на день виборів є не молодшим за 21 рік та постійно проживає в Литві.
Членами Сейму не можуть бути обрані особи, які не відбули покарання за призначеним судом вироком, а також особи, визнані судом недієздатними.
Чергові вибори до Сейму проводяться в рік закінчення повноважень членів Сейму у другу неділю жовтня.
Чергові вибори до Сейму, що настають після дострокових виборів до Сейму, проводяться у строк, зазначений у частині першій цієї статті.
Дострокові вибори до Сейму можуть проводитися за постановою Сейму, прийнятою більшістю не менше ніж 3/5 голосів усіх членів Сейму.
Дострокові вибори до Сейму може оголосити також Президент Республіки:
1) якщо Сейм протягом 30 днів від подання не прийняв рішення щодо програми нового Уряду або протягом 60 днів від першого подання програми Уряду двічі поспіль не схвалив програму Уряду;
2) за пропозицією Уряду, якщо Сейм висловлює пряму недовіру Урядові.
Президент Республіки не може оголошувати дострокові вибори до Сейму, якщо до закінчення строку повноважень Президента Республіки залишилося менше ніж 6 місяців, а також якщо після дострокових виборів до Сейму не минуло 6 місяців.
У постанові Сейму або в акті Президента Республіки про дострокові вибори до Сейму зазначається день виборів нового Сейму. Вибори нового Сейму мають бути проведені не пізніше ніж протягом 3 місяців від прийняття рішення про дострокові вибори.
Строк повноважень членів Сейму починає обчислюватися від того дня, коли новообраний Сейм збирається на перше засідання. З початку цього засідання закінчується строк повноважень раніше обраних членів Сейму.
Обраний член Сейму набуває всіх прав представника Народу лише після того, як він складе в Сеймі присягу бути вірним Литовській Республіці.
Член Сейму, який у встановленому законом порядку не склав присяги або склав її умовно, втрачає мандат члена Сейму. Із цього приводу Сейм приймає постанову.
Виконуючи свої обов’язки, члени Сейму керуються Конституцією Литовської Республіки, інтересами держави, власною совістю і не можуть бути обмежені жодними мандатами.
Обов’язки члена Сейму, за винятком його обов’язків у Сеймі, несумісні з будь-якими іншими посадами в державних установах і організаціях, а також із роботою в підприємницьких, комерційних та інших приватних установах чи на підприємствах. На строк своїх повноважень член Сейму звільняється від обов’язку проходити службу з оборони краю.
Член Сейму може бути призначений лише Прем’єр-міністром або міністром.
Робота члена Сейму, а також витрати, пов’язані з його парламентською діяльністю, оплачуються з державного бюджету. Член Сейму не може отримувати жодної іншої винагороди, за винятком винагороди за творчу діяльність.
Обов’язки, права та гарантії діяльності члена Сейму встановлює закон.
Член Сейму має право подати запит Прем’єр-міністрові, міністрам, керівникам інших державних інституцій, які утворює або обирає Сейм. Вони зобов’язані відповісти усно чи письмово на сесії Сейму в установленому Сеймом порядку.
Під час сесії група у складі не менше ніж 1/5 членів Сейму може подати інтерпеляцію Прем’єр-міністрові або міністрові.
Сейм, розглянувши відповідь Прем’єр-міністра або міністра на інтерпеляцію, може ухвалити, що відповідь є незадовільною, і більшістю половини голосів усіх членів Сейму висловити недовіру Прем’єр-міністрові або міністрові.
Порядок голосування встановлює закон.
Особа члена Сейму недоторканна.
Член Сейму без згоди Сейму не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований, не може бути іншим чином обмежена його свобода.
Член Сейму не може переслідуватися за голосування чи виступи в Сеймі. Однак за образу особи чи наклеп він може бути притягнутий до відповідальності в загальному порядку.
Повноваження члена Сейму припиняються, коли:
1) закінчується строк повноважень або збирається на перше засідання Сейм, обраний на дострокових виборах;
2) він помирає;
3) подає у відставку;
4) суд визнає його недієздатним;
5) Сейм скасовує його мандат у порядку процедури імпічменту;
6) вибори визнаються недійсними або грубо порушено закон про вибори;
7) він переходить на роботу або не відмовляється від роботи, несумісної з обов’язками члена Сейму;
8) втрачає громадянство Литовської Республіки.
Сейм щороку збирається на дві чергові – весняну та осінню – сесії. Весняна сесія починається 10 березня і закінчується 30 червня. Осіння сесія починається 10 вересня і закінчується 23 грудня. Сейм може ухвалити рішення про продовження сесії.
Позачергові сесії скликає Голова Сейму за пропозицією не менше ніж третини всіх членів Сейму, а в передбачених Конституцією випадках – Президент Республіки.
Новообраний Сейм на перше засідання, яке має відбутися не пізніше ніж протягом 15 днів після обрання Сейму, скликає Президент Республіки. Якщо Президент Республіки не скликає Сейм, члени Сейму збираються самі наступного дня після закінчення 15-денного строку.
Засідання Сейму веде Голова Сейму або його заступник.
Перше після виборів засідання Сейму відкриває найстарший за віком член Сейму.
Сейм:
1) розглядає і приймає поправки до Конституції;
2) видає закони;
3) приймає постанови щодо референдумів;
4) призначає вибори Президента Литовської Республіки;
5) засновує передбачені законом державні інституції, а також призначає і звільняє їхніх керівників;
6) схвалює або не схвалює кандидатуру Прем’єр-міністра, яку подає Президент Республіки;
7) розглядає подану Прем’єр-міністром програму Уряду і вирішує, чи її схвалити;
8) за пропозицією Уряду засновує і ліквідовує міністерства Литовської Республіки;
9) здійснює нагляд за діяльністю Уряду, може висловлювати недовіру Прем’єр-міністрові або міністрові;
10) призначає суддів Конституційного Суду, суддів Верховного Суду, а також голів цих судів;
11) призначає і звільняє державного контролера, голову правління Банку Литви;
12) призначає вибори рад самоврядувань і мерів самоврядувань;
13) утворює Головну виборчу комісію і змінює її склад;
14) затверджує державний бюджет і здійснює нагляд за його виконанням;
15) встановлює державні податки та інші обов’язкові платежі;
16) ратифікує і денонсує міжнародні договори Литовської Республіки, розглядає інші питання зовнішньої політики;
17) встановлює адміністративний поділ Республіки;
18) засновує державні нагороди Литовської Республіки;
19) видає акти про амністію;
20) запроваджує пряме правління, воєнний і надзвичайний стан, оголошує мобілізацію і приймає рішення про використання збройних сил.
Право законодавчої ініціативи в Сеймі належить членам Сейму, Президентові Республіки та Урядові.
Право законодавчої ініціативи мають також громадяни Литовської Республіки. 50 тисяч громадян, які мають виборче право, можуть подати Сеймові проект закону, і Сейм зобов’язаний його розглянути.
Закони в Сеймі приймаються з дотриманням установленої законом процедури.
Закони вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість членів Сейму, які беруть участь у засіданні.
Конституційні закони Литовської Республіки приймаються, якщо за них голосує більше ніж половина всіх членів Сейму, а змінюються більшістю не менше ніж 3/5 голосів усіх членів Сейму. Перелік конституційних законів встановлює Сейм більшістю 3/5 голосів членів Сейму.
Положення законів Литовської Республіки можуть прийматися і референдумом.
Прийняті Сеймом закони набирають чинності після того, як їх підпише та офіційно оприлюднить Президент Литовської Республіки, якщо самими законами не встановлено пізніший день набрання чинності.
Інші прийняті Сеймом акти та Статут Сейму підписує Голова Сейму. Ці акти набирають чинності наступного дня після їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено інший порядок набрання чинності.
Президент Республіки не пізніше ніж протягом десяти днів після вручення прийнятого Сеймом закону або підписує та офіційно оприлюднює його, або вмотивовано повертає Сеймові для повторного розгляду.
Якщо в зазначений строк Президент Республіки не повертає і не підписує прийнятий Сеймом закон, такий закон набирає чинності після того, як його підпише та офіційно оприлюднить Голова Сейму.
Прийнятий референдумом закон чи інший акт Президент Республіки зобов’язаний не пізніше ніж протягом 5 днів підписати та офіційно оприлюднити.
Якщо в зазначений строк Президент Республіки такий закон не підписує і не оприлюднює, закон набирає чинності після того, як його підпише та офіційно оприлюднить Голова Сейму.
Повернутий Президентом Республіки закон Сейм може заново розглянути і прийняти.
Повторно розглянутий Сеймом закон вважається прийнятим, якщо було прийнято запропоновані Президентом Республіки поправки і доповнення або якщо за закон проголосувало більше ніж 1/2, а за конституційний закон – не менше ніж 3/5 усіх членів Сейму.
Такі закони Президент Республіки зобов’язаний не пізніше ніж протягом трьох днів підписати і невідкладно офіційно оприлюднити.
Скарги громадян на зловживання чи бюрократизм державних посадових осіб і посадових осіб самоврядувань (за винятком суддів) розслідують контролери Сейму. Вони мають право пропонувати судові звільнити винних посадових осіб із займаних посад.
Повноваження контролерів Сейму встановлює закон.
У разі потреби Сейм засновує й інші контрольні інституції. Їхню систему та повноваження встановлює закон.
Президента Республіки, голову і суддів Конституційного Суду, голову і суддів Верховного Суду, голову і суддів Апеляційного суду, членів Сейму, які грубо порушили Конституцію або порушили присягу, а також якщо з’ясувалося, що вчинено злочин, Сейм більшістю 3/5 голосів усіх членів може усунути із займаних посад або скасувати мандат члена Сейму. Це здійснюється в порядку процедури імпічменту, який встановлює Статут Сейму.
Особа, яку Сейм за грубе порушення Конституції або порушення присяги в порядку процедури імпічменту усунув із займаної посади або мандат якої як члена Сейму скасував, може обіймати зазначені в Конституції посади, початок виконання яких згідно з Конституцією пов’язаний зі складенням передбаченої Конституцією присяги, коли від рішення Сейму, яким її було усунуто із займаної посади або скасовано її мандат члена Сейму, минуло не менше ніж десять років.
Призначені або обрані Сеймом посадові особи, за винятком осіб, зазначених у статті 74 Конституції, звільняються з посад, коли Сейм більшістю голосів усіх членів Сейму висловлює їм недовіру.
Структуру і порядок роботи Сейму встановлює Статут Сейму. Статут Сейму має силу закону.