Литовська Республіка, здійснюючи зовнішню політику, керується загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, прагне забезпечити безпеку і незалежність країни, добробут громадян та їхні основні права і свободи, бере участь у створенні міжнародного порядку, заснованого на праві та справедливості.
У Литовській Республіці пропаганда війни забороняється.
Литовська Республіка бере участь у міжнародних організаціях, якщо це не суперечить інтересам Держави та її незалежності.
На території Литовської Республіки не може бути зброї масового знищення та військових баз іноземних держав.
Сейм ратифікує або денонсує такі міжнародні договори Литовської Республіки:
1) про зміну державних кордонів Литовської Республіки;
2) про політичне співробітництво з іноземними державами, взаємну допомогу, а також пов’язані з обороною держави договори оборонного характеру;
3) про відмову від застосування сили або погрози силою, а також мирні договори;
4) про перебування збройних сил Литовської Республіки на територіях іноземних держав та їхній статус;
5) про участь Литовської Республіки в універсальних міжнародних організаціях та регіональних міжнародних організаціях;
6) багатосторонні або довгострокові економічні договори.
Законами, а також міжнародними договорами можуть бути передбачені й інші випадки, коли Сейм ратифікує міжнародні договори Литовської Республіки.
Міжнародні договори, ратифіковані Сеймом Литовської Республіки, є складовою частиною правової системи Литовської Республіки.
Оборона Литовської держави від зовнішнього збройного нападу – право і обов’язок кожного громадянина Литовської Республіки.
У встановленому законом порядку громадяни Литовської Республіки зобов’язані проходити військову або альтернативну службу оборони краю.
Організація оборони краю встановлюється законами.
Найважливіші питання оборони держави розглядає і координує Рада оборони держави, до складу якої входять Президент Республіки, Прем’єр-міністр, Голова Сейму, міністр оборони краю і командувач збройних сил. Раду оборони держави очолює Президент Республіки. Порядок її утворення та діяльності, а також її повноваження встановлює закон.
Верховним головнокомандувачем збройних сил держави є Президент Республіки.
За управління збройними силами держави та керівництво ними перед Сеймом відповідають Уряд, міністр оборони краю, командувач збройних сил. Міністром оборони краю не може бути військовослужбовець, який не вийшов у запас.
Особи, які проходять дійсну військову або альтернативну службу, а також офіцери, унтер-офіцери та військовослужбовці надстрокової служби системи оборони краю, поліції та внутрішньої служби, які не вийшли у запас, оплачувані посадові особи інших воєнізованих служб і служб безпеки не можуть бути членами Сейму, членами рад самоврядувань і мерами самоврядувань. Вони не можуть обіймати виборні або призначувані посади на цивільній державній службі, брати участь у діяльності політичних партій і політичних організацій.
Сейм запроваджує воєнний стан, оголошує мобілізацію або демобілізацію, приймає рішення про застосування збройних сил, коли виникає потреба захищати Вітчизну або виконувати міжнародні зобов’язання Литовської держави.
У разі збройного нападу, коли виникає загроза суверенітету держави або цілісності її території, Президент Республіки невідкладно приймає рішення про оборону від збройної агресії, запроваджує воєнний стан у всій Державі або в її частині, оголошує мобілізацію і подає ці рішення на затвердження найближчому засіданню Сейму, а в період між сесіями Сейму – невідкладно скликає позачергову сесію Сейму. Сейм затверджує або скасовує рішення Президента Республіки.
Якщо під час воєнних дій мають проводитися чергові вибори, Сейм або Президент Республіки приймає рішення про продовження повноважень Сейму, Президента Республіки або рад самоврядувань і мерів самоврядувань. У цьому разі вибори мають бути призначені не пізніше ніж через три місяці після закінчення війни.
Якщо в Державі виникає загроза конституційному ладу або громадському спокою, Сейм може на всій території держави або в її частині запровадити надзвичайний стан. Його тривалість – до шести місяців.
У період між сесіями Сейму в невідкладних випадках таке рішення має право прийняти Президент Республіки, одночасно скликаючи позачергову сесію Сейму для розгляду цього питання. Сейм затверджує або скасовує рішення Президента Республіки.
Надзвичайний стан регулюється законом.
У разі запровадження воєнного або надзвичайного стану тимчасово можуть обмежуватися права і свободи, зазначені у статтях 22, 24, 25, 32, 35 і 36 Конституції.
Держава опікується та забезпечує військовослужбовців, які, проходячи військову службу, втратили здоров’я, а також сім’ї військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження військової служби.
Держава забезпечує й громадян, які, захищаючи Державу, втратили здоров’я, а також сім’ї тих громадян, які, захищаючи Державу, загинули або померли.