Конституційні акти Литви українською
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО ЛИТОВСЬКУ ДЕРЖАВУ
1991-02-11 · I-1051
Верховна Рада Литовської Республіки,
беручи до уваги те, що понад три чверті жителів Литви, які мають активне виборче право, 9 лютого 1991 р. під час всенародного опитування (плебісциту) таємним голосуванням висловилися за те, щоб «Литовська держава була незалежною демократичною республікою»,
відзначаючи, що цим виявом суверенних повноважень і волі народ Литви знову підтвердив свою незмінну позицію щодо незалежної Литовської держави,
розуміючи результати плебісциту як загальну рішучість зміцнювати й захищати незалежність Литви та будувати демократичну республіку і
виконуючи волю народу Литви,
приймає та урочисто проголошує цей Закон.
Стаття 1.
Положення «Литовська держава є незалежною демократичною республікою» є конституційною нормою Литовської Республіки та основоположним принципом держави.
Стаття 2.
Конституційна норма та основоположний принцип держави, сформульовані у статті першій цього Закону, можуть бути змінені лише шляхом всенародного опитування (плебісциту) народу Литви, якщо за це висловиться не менш як три чверті громадян Литви, які мають активне виборче право.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ АКТ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО НЕПРИЄДНАННЯ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО ПОСТРАДЯНСЬКИХ СХІДНИХ СОЮЗІВ
1992-06-08 · I-2622
Верховна Рада Литовської Республіки,
спираючись на акти від 16 лютого 1918 р. та 11 березня 1990 р. про відновлення незалежної Литовської держави і на волю всього народу, виявлену 9 лютого 1991 р., та
бачачи намагання в будь-якій формі зберегти колишній Союз РСР з усіма його завоюваннями та наміри втягнути Литву в оборонні, економічні, фінансові та інші «простори» пострадянського Східного блоку,
п о с т а н о в л я є:
1. Розвивати взаємовигідні зв'язки з кожною державою, яка раніше входила до складу СРСР, однак ніколи й у жодній формі не приєднуватися до жодних нових політичних, військових, економічних чи інших союзів та співдружностей держав, створюваних на основі колишнього СРСР.
2. Діяльність, спрямована на втягнення Литовської держави до союзів чи співдружностей держав, зазначених у статті першій цього Конституційного акта, вважається ворожою незалежності Литви, і відповідальність за неї встановлюється згідно із законами.
3. На території Литовської Республіки не може бути жодних військових баз і військових частин Росії, Співдружності Незалежних Держав або держав, що входять до неї.
ЗАКОН ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО ПОРЯДОК НАБУТТЯ ЧИННОСТІ КОНСТИТУЦІЄЮ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
1992-10-25 ·
Стаття 1
З набуттям чинності Конституцією Литовської Республіки втрачає чинність Тимчасовий Основний Закон Литовської Республіки.
Стаття 2
Закони, інші правові акти або їх частини, що були чинними на території Литовської Республіки до прийняття Конституції Литовської Республіки, є чинними тією мірою, якою вони не суперечать Конституції та цьому Закону, і діятимуть доти, доки не будуть визнані такими, що втратили чинність, або приведені у відповідність до положень Конституції.
Стаття 3
Положення законів Литовської Республіки, що регламентують статус найвищих інституцій державної влади та управління Литовської Республіки, депутатів, рад самоврядувань, є чинними доти, доки обраний Сейм не вирішить інакше.
Стаття 4
Повноваження Верховної Ради Литовської Республіки та її депутатів припиняються з моменту, коли обраний Сейм Литовської Республіки збирається на перше засідання.
Члени Сейму Литовської Республіки збираються на засідання на третій робочий день після того, як Головна виборча комісія Литовської Республіки після обох турів виборів офіційно оголосить про те, що обрано не менш як 3/5 усіх членів Сейму.
Стаття 5
Встановлюється такий текст присяги члена Сейму Литовської Республіки:
«Я, (ім'я, прізвище),
присягаю бути вірним Литовській Республіці;
присягаю поважати і виконувати її Конституцію та закони, оберігати цілісність її земель;
присягаю всіма силами зміцнювати незалежність Литви, сумлінно служити Вітчизні, демократії, добробуту людей Литви.
Нехай допоможе мені Бог!»
Присягати дозволяється і без останнього речення.
Стаття 6
У період, поки ще немає Президента Республіки, ця правова ситуація є рівнозначною тій, що передбачена статтею 89 Конституції Литовської Республіки.
У разі потреби Сейм може продовжити строки, передбачені статтею 89, більшістю понад половину голосів усіх членів Сейму, але не більш як на чотири місяці.
Стаття 7
Судді Конституційного Суду Литовської Республіки, а з-поміж них – голова Конституційного Суду, мають бути призначені не пізніш як протягом одного місяця після обрання Президента Республіки.
При першому призначенні суддів Конституційного Суду троє з них призначаються на три роки, троє – на шість і троє – на дев'ять років.
Президент Республіки, Голова Сейму та голова Верховного Суду, пропонуючи призначити суддів Конституційного Суду, зазначають, кого з них призначити на три, шість і дев'ять років.
Судді Конституційного Суду, які призначатимуться на три та шість років, після перерви не менш як три роки можуть обіймати ці посади ще один строк повноважень.
Стаття 8
Положення частини третьої статті 20 Конституції Литовської Республіки починають застосовуватися з того моменту, коли кримінально-процесуальні закони Литовської Республіки будуть приведені у відповідність до цієї Конституції.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ АКТ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО ЧЛЕНСТВО ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
2004-07-13 · IX-2343
Сейм Литовської Республіки,
виконуючи волю громадян Литовської Республіки, виявлену на референдумі щодо членства Литовської Республіки в Європейському Союзі, що відбувся 10 та 11 травня 2003 р.,
висловлюючи переконання, що Європейський Союз поважає права людини та основоположні свободи, а членство Литви в Європейському Союзі сприятиме ефективнішому забезпеченню прав і свобод людини,
відзначаючи, що Європейський Союз поважає національну ідентичність та конституційні традиції своїх держав-членів,
прагнучи забезпечити повноправну участь Литовської Республіки в європейській інтеграції, а також безпеку Литовської Республіки та добробут її громадян,
ратифікувавши 16 вересня 2003 р. Договір між Королівством Бельгія, Королівством Данія, Федеративною Республікою Німеччина, Грецькою Республікою, Королівством Іспанія, Французькою Республікою, Ірландією, Італійською Республікою, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерландів, Республікою Австрія, Португальською Республікою, Фінляндською Республікою, Королівством Швеція, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (державами-членами Європейського Союзу) та Чеською Республікою, Естонською Республікою, Республікою Кіпр, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Мальта, Республікою Польща, Республікою Словенія, Словацькою Республікою про вступ Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до Європейського Союзу, підписаний 16 квітня 2003 р. в Афінах,
приймає та проголошує цей Конституційний акт:
1. Литовська Республіка, будучи державою-членом Європейського Союзу, поділяє з Європейським Союзом або довіряє йому компетенцію державних інституцій у сферах, передбачених договорами, на яких ґрунтується Європейський Союз, і тією мірою, щоб разом з іншими державами-членами Європейського Союзу спільно виконувати зобов'язання членства в цих сферах, а також користуватися правами членства.
2. Норми права Європейського Союзу є складовою частиною правової системи Литовської Республіки. Якщо це випливає з договорів, на яких ґрунтується Європейський Союз, норми права Європейського Союзу застосовуються безпосередньо, а в разі колізії правових норм вони мають верховенство над законами та іншими правовими актами Литовської Республіки.
3. Уряд інформує Сейм про пропозиції щодо прийняття правових актів Європейського Союзу. Щодо пропозицій про прийняття правових актів Європейського Союзу, які регламентують сфери, що згідно з Конституцією Литовської Республіки пов'язані з компетенцією Сейму, Уряд проводить консультації із Сеймом. Сейм може рекомендувати Уряду позицію Литовської Республіки щодо цих пропозицій. Комітет Сейму з європейських справ та Комітет із закордонних справ у порядку, встановленому Статутом Сейму, можуть подати Уряду думку Сейму щодо пропозицій про прийняття правових актів Європейського Союзу. Уряд оцінює рекомендації чи думки, подані Сеймом або його комітетами, та інформує Сейм про їх виконання в порядку, встановленому правовими актами.
4. Уряд розглядає пропозиції про прийняття правових актів Європейського Союзу в порядку, встановленому правовими актами. Щодо цих пропозицій Уряд може приймати рішення або резолюції, до прийняття яких не застосовуються положення статті 95 Конституції.